Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

піти геть

  • 1 долой

    геть! (только ко многим) гетьте! [Гетьте звідси чужі! (Л. Укр.)]. Долой с глаз - геть з-перед очей! Шапку долой! - геть шапку! Долой безграмотность - геть неписьменність! (чаще) геть з неписьменністю! Долой его - геть з ним! См. Прочь.
    * * *
    нареч.
    геть; ( ко многим) ге́тьте

    Русско-украинский словарь > долой

  • 2 всяческий

    геть-усякий, превсякий, всілякий, вселякий. [На щастя вселяке май серце однаке]. Всячески - геть-усяко, превсяко, усе[і]ляко, все[і]ляково, на всі лади, всіма способами. См. Всяко.
    * * *
    всіля́кий, уся́кий, уся́к, -а, -е

    Русско-украинский словарь > всяческий

  • 3 bort

    геть; далеко; подалі, поодаль

    Dansk-ukrainsk ordbog > bort

  • 4 væk

    геть

    Dansk-ukrainsk ordbog > væk

  • 5 precz

     геть

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > precz

  • 6 wara

     геть

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > wara

  • 7 фышт

    геть О, К; пор. пист, пишт.

    Урумско-украинский словарь > фышт

  • 8 далеко

    далеко. Очень далеко - ген, геть, геть далеко, далезно. [На бистрому озері ген пливала качка]. Далеко-далеко - ген-ген, гень-гень, геть-геть. [Он гень-гень у жовтій млі безмірної далини синіє щось (Мирн.)]. Далеко вокруг - далеко навкруги, геть навкруги, навколо геть-геть. [Раптом пісня чудова навколо геть-геть залунала. (Л. Укр.)]. Дальше - далі, (зап.) далій, дальш(е), дальненько. Чем дальше - де-далі. Далеко так! - такий світ! [Такий світ ішла та-й удома не застала бабу]. Слишком далеко - далекий світ. [Аж за ирій, - далекий світ, брате! (Шевч.). Он бовваніє ліс дубовий - до нього не далекий світ (Гліб.)]. Туда далеко - це не близький світ. Дальше живущий - дальший, (гал.) обдальний. [Од ближніх сусід і обдальних (Вхр.)]. Как можно дальше - як[що]-найдалі. Далеко тебе до - куди тобі до. Далеко больше чем - геть більше ніж (за, як), геть-геть перескочило за, перейшло за. [Йому тоді вже геть-геть перескочило за сорок (Конис.). Вона геть більш за мене (= чем я) знала (Конис.)].
    * * *
    тж. далёко; нареч.
    далеко; ( при обозначении места для указания на отдаление) ген, геть, усилит. аж ген, аж геть

    \далеко за... — (спустя много времени после чего-л.) дале́ко за..., ген за..., геть за...; (много больше, чем) бага́то бі́льше [ніж...], дале́ко за

    Русско-украинский словарь > далеко

  • 9 прочь

    1) межд. - геть, (ко многим) гетьте, пріч, прічки, дальш, набік, (диал.) вара, варе, ціп, ціба. [Геть, одчепися од мене! (Н.-Лев.). Гетьте думи, ви хмари осінні (Л. Укр.). Пріч! щезай, маро, від мене! (Федьк.). Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе (Чуб. V). Вара від мене! (Франко. Пр.). Ціп відсіля! ви не сього приходу (Квітка). Так пішов я в світ широкий за кавалком хліба, - ах, не раз я мусів чути: ціба, хлопче, ціба! (Федьк.)]. Поди, подите прочь - іди, ідіть собі геть! Прочь отсюда - геть звідси, гетьте звідси! [Гетьте звідси усі чужі! (Л. Укр.)]. Прочь от меня - геть від мене, дальш від мене. Руки прочь - руки геть, руки набік. Прочь с глаз - геть (гетьте) з-перед очей, згинь (згиньте) мені з очей. Прочь с дороги - геть (гетьте) з дороги, з шляху, набік. [Погнав коні і гука на людей: набік! (Звин.). Гетьте, хлопці, з шляху - чорт несе сваху (Приказка)];
    2) нар. - геть, пріч, прічки, набік. [Душа мов та пташка із клітки геть рветься (Самійл.). Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч (Грінч. III). Помандруєм прічки темненької пічки (Н.-Лев.)]. Не прочь - не від того, не проти того, не від тієї речи, не від тих грошей, не відказен. [Я не відказен послужити добрим людям (Кониськ.)]. Я не прочь от этого - я не від того, я нічого проти цього не маю. Я не прочь от доброго дела - я не від доброго вчинку, я не зрікаюся доброго вчинку. И я не прочь бы туда поехать - і я-б не від того, щоб туди поїхати. Он не прочь выпить - він не від того, щоб випити, він не цурається випити, не цурається горілочки.
    * * *
    нареч.
    геть; ( ко многим) ге́тьте

    не \прочь — не від то́го, не про́ти то́го; не від тіє́ї ре́чі

    не \прочь от кого́-чего́ — не від кого-чо́го

    Русско-украинский словарь > прочь

  • 10 вон

    1) межд. - геть! гетьте! Вон отсюда - геть звідси; (на собак) чіп, сюди, ціба, аціба; (на свиней) ачу, чу-чу. Просить вон (шутл.) - прохати на виступці, прохати на викидку. Из рук вон плохой - такий що хоч кинь, дуже поганий, аж надто поганий, (вульг.) чортів'я;
    2) нар. - геть. [Пташка з клітки геть рветься. Він пішов геть];
    3) вон там - он, ген, онде, ондечки, ген там, аж он. Вон куда - онкуди. Вон туда - онтуди, геть туди. Вон где - онде, ондечки, он-оно. Вон тот - отой, онтой. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу аж-аж як].
    * * *
    I нареч., в знач. межд.
    геть, ге́тьте
    II част.
    он; ( вот) от, ось

    Русско-украинский словарь > вон

  • 11 положительно

    1) стало, рішучо, певно. Это -но никуда не годится - це зовсім таки ні до чого не здатне (не судне). -но весь, все, всё - геть, геть чисто, геть увесь, геть усе, геть усі;
    2) позитивно, додатн(ь)о. На мою просьбу он ответил -но - на моє прохання відповів він позитивно. Наэлектризованный -но - наелектризований додатн(ь)о.
    * * *
    нареч.
    1) ( утвердительно) позити́вно
    2) ( совершенно) зо́всім; ( абсолютно) абсолю́тно; ( буквально) буква́льно; ( решительно) рішу́че; ( безусловно) безумо́вно; ( определенно) напе́вно, напе́вне; ( точно) то́чно
    3) (в сочетании с формами от "весь" в значении: без исключения) геть; геть-чи́сто

    Русско-украинский словарь > положительно

  • 12 весь

    вся, всё увесь (весь, усей), уся, усе, усенький, -ка, -ке, цілий, -ла, -ле. [Увесь день. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Застогнала, заридала ціла Україна (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через - цілий. [Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Лямпи заливали цілу руїну світлом (Л. Укр.). Перед цілим людом. Ціла людськість. Оглядів мене цілого = с головы до ног. Ціле його безталання стає йому перед очі (Коцюб.). На цілий зріст - во весь рост]. Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения - геть увесь, чисто ввесь, увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо. [Жінки наголо всі цокотухи]. Все до одного, до последнего - всі до жодного. [Ми до жодного повстали на ворога]. Все вместе (без разбору) - усі посполу. При всех - привселюдно. Со всего плеча - чим дуж, що сили. Изо всех сил, во всю мочь - з усієї снаги (сили), що сили, скільки сила (-ли) змагає (- ають), змагала (-ли). Со всех ног - прожогом, що духу. Во всю прыть, во весь дух - що духу, чим дуж. Во всю, во всю Ивановскую - на всі заставки, що сили, що духу (є). Всё, всего ср. - усе, усього. Кругом як в усі, все мовчить (Шевчен.). Усе гаразд, усе добре]. При всём том - по-при все те, проте. Всё равно - все одно, однаково (см. Безразлично). Всё на всё - усе чисто, усе дочиста, геть усе. Всего на всё - усього-но, гурт на гурт усього (усіх). Всё, нар. -
    1) (всегда, беспрестанно) - усе, одно. [Усе я, да я, а чому-ж не ви? Ледві додому вернувсь та одно стогне (Грінч.)]. Всё более и более - все геть та й геть. [Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (Куліш)];
    2) (до сих пор) досі;
    3) всё, всё же, всё таки - проте.
    * * *
    I мест.
    весь, уве́сь, ввесь (ж. вся, уся́, с. все, усе́, мн. всі, усі́); усе́нький; ( целый) ці́лий; ( полный) по́вний
    II сущ.
    село́

    Русско-украинский словарь > весь

  • 13 есть

    I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.
    II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];
    2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;
    3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];
    4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.
    * * *
    I глаг.
    ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́ти
    II
    (3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єсть

    все как \естьть — геть усі́, усі́ чи́сто, геть-чи́сто всі

    всё как \естьть — геть усе́, усе́ чи́сто, геть-чи́сто все

    III межд. воен.

    Русско-украинский словарь > есть

  • 14 накусывать

    накусать
    I. 1) (искусывать) кусати, накушувати, накусати, (геть) покусати, скусати кого, що, (изгрызать) гризти, (геть) погризти, згризати, згризти що. [Та й накусали- ж мене комарі! (Брацл.). Блохи геть усе тіло скусали (Київщ.). Коні геть згризли дишель (Київщ.)];
    2) -сать чего - накусати чого. Накусанный -
    1) накусаний, (геть, (у)весь) покусаний, скусаний (геть, (у)весь) погризений, згризений;
    2) накусаний. -ться -
    1) (стр. з.) накушуватися, бути накушуваним, накусаним, понакушуваним и т. п.;
    2) (вволю, сов.) накусатися, (о насекомых ещё) натятися, нажалитися.
    II. Накусывать, накусить - см. Надкусывать.
    * * *
    несов.; сов. - накус`ать
    наку́шувати, -шую, -шуєш, накуса́ти; сов. покуса́ти

    Русско-украинский словарь > накусывать

  • 15 off

    1. n
    1) вільний час
    2) спорт. частина поля, розташована ліворуч від боулера (крикет)
    2. adj
    1) далекий, віддалений
    2) другорядний, незначний, менш важливий
    3) вільний, незайнятий

    an off day, day off — вільний день, неробочий (вихідний) день

    4) правий; розташований з правої сторони
    5) несвіжий (про їжу)
    6) не зовсім здоровий
    7) низькосортний, низької якості; нижчий від стандарту
    8) неврожайний
    3. adv
    указує:
    1) на відхід, відбуття, відокремлення
    2) на відокремлення частини від цілого
    3) на відстань

    a little way off — недалеко, близько

    4) на припинення, завершення дії
    5) на віддаленість у часі
    6) на вимикання, роз'єднання апарата
    7) на відміну, анулювання
    8) на зменшення, скорочення
    9) на вщухання, ослаблення
    10) на скидання одягу
    11) на забезпеченість

    he is well off — він — багата людина

    he is comfortably off — він добре заробляє; грошей у нього вистачає

    off with you! — забирайтеся геть!, геть звідси!

    it is off to the motherland with you — отже, ви вирушаєте на батьківщину

    4. v розм.
    1) припиняти (переговори тощо)
    2) відступатися
    3) мор. іти у відкрите море
    5. prep
    указує:
    1) на відстань — від
    2) на усунення з поверхні, відокремлення від чогось — з, зі, із, з-за
    3) на відхилення від норми

    off one's head — божевільний; у нестямі

    he is off his feed — розм. у нього немає апетиту

    4) на джерело — у, від
    5) на джерело існування, прибутків
    6) на неучасть у чомусь

    off the map — неіснуючий; зниклий

    off and on — час від часу; мор. змінними курсами

    off licence — патент (дозвіл) на продаж спиртних напоїв на винос

    off limits — «вхід заборонено» (напис); закритий район

    off side — правий бік; офсайд

    * * *
    I n
    1) положення "вимкнено" (у приладів, вимикачів)
    3) cпopт. частина поля, яка знаходиться ліворуч від боулера ( крикет)
    4) початок, старт
    II a
    1) більш віддалений, далекий
    2) який знаходиться праворуч, з правого боку; мop. звернений до моря ( про борт корабля); cпopт. розташований ліворуч від боулера ( про частину поля- крикет)
    3) другорядний, менш важливий, незначний
    4) вільний, незайнятий

    day off, off day — вихідний день

    5) невдалий, несприятливий; не зовсім здоровий; несвіжий ( про їжу); низькосортний, низької якості; нижче ( звичайного) стандарту
    6) помилковий, неправильний
    III adv
    1) завершеність діїрух геть, убік- передається дієслівними префіксами від-, ви-, в-, з- та ін.

    to drive off — виїхати; від'їхати

    to break off — відламати; знімання предмета одягу; доведення дії до кінця, до межі

    a little way off — недалеко, близько; у часі

    to break off work — перервати роботу; скасування, анулювання

    4) зменшення або скорочення; затихання, угамовування або ослаблення; порятунок, звільнення від чого-небудь; вимикання приладу або механізму

    to turn /to switch, to put/ off — вимкнути

    5) забезпеченість, заможність

    to be off — залишити, піти; бути відсутнім; не вистачати; не вистачити; виходити з ладу, ламатися; бути якоюсь мірою, чим-небудь забезпеченим

    IV v
    1) припиняти ( переговори); відступатися
    2) aмep.; cл. убити, уколошкати; "ліквідувати", "прибрати"
    3) мop. віддалятися від берега, іти у відкрите море
    V prep
    1) видалення або відділення від чого-небудь з, зі; відгалуження від чого-небудь
    2) знаходження, перебування на якій-небудь (близькій) відстані від чого-небудь від
    3) зменшення, знижку менше, нижче
    4) джерело від, у
    5) страва, матеріал, речовина- часто передається орудним відмінком

    to lunch off sandwiches — снідати бутербродами; джерело існування або доходів

    7) неучасть у чому-небудь; небажання брати участь у чому-небудь, робити що- небудь
    VI
    int увага!; зупинися!; геть!

    English-Ukrainian dictionary > off

  • 16 вполне

    цілком, цілковито, сповна, геть, геть-геть, до нащадку, до краю, кругом, начисто, на всю губу. [Багато є таких речей, за які я вже думав, що я їх геть-геть позабував (Крим.). Таких Катерин на світі тисячі, і ні одна кругом на неї не похожа (Куліш). От буде снідання - начисто гетьманське (Шевч.). Пан на всю губу]. Не вполне - несповна.
    * * *
    нареч.
    цілко́м; ( полностью) спо́вна и сповна́, упо́вні; ( совсем) зо́всім

    Русско-украинский словарь > вполне

  • 17 очень

    дуже, вельми, сильне[о], тяжко, прикро, кріпко, притьма, притьмом, багато, багацько, велико, здорово. [Гуде вітер вельми в полі (Забіла). Той чоловік був сильне багатий. Голова мене (у меня) тяжко болить. Тяжко яр глибокий. Прикро посивів дід. Зрадів кріпко. Мак притьма червоний. Вона багато скидається на його. Прислужився свойому краєві він велико. Здорово ви всього знаєте]. Очень и очень - добре та й добре, геть-то. [Це їм добре та й добре знайома річ. Я йому таки й геть-то вподобався]. Не очень - не дуже, не вельми, не надто, не тяжко, не багато, не велико, не геть, не гурт, не з-так, не притьма, не конче, не конечне, не що. [Смійся, лютий враже, та не дуже (Шевч.). Не надто він розумний. Додому йому не тяжко далеко. З того часу не геть я турбуюся. Знаю французької мови не гурт. Не з-так їх багато. Не конче їх мені треба. Він не що й старий]. Не очень-то - не дуже-то, не гурт-то, не геть-то, не з-так-то. [У нас такі вироби не гурт-то часті. Вона не з- так-то поганенька].
    * * *
    нареч.; тж. `оченно
    ду́же; ( весьма) ве́льми; ( крайне) ко́нче; (в большой степени, чрезвычайно) си́льно, притьмо́м и при́тьмом, при́тьма́; (при глаголах "дякувати", "просити") кра́сно, диал. фа́йно

    Русско-украинский словарь > очень

  • 18 away

    1. adj pred.
    1) відсутній

    to be away — бути відсутнім, поїхати

    2) віддалений; що знаходиться на віддалі (відстані)
    3) спорт. що проводиться не на своєму полі (про гру)
    2. adv
    1) означає віддалення від когось, чогось: далеко, віддалік, здаля

    far away — далеко-далеко; дуже далеко

    away off — амер. далеко

    2) означає рух, віддалення: далеко, геть

    to run away — побігти, утекти

    to fall away from smb. — покинути, зрадити когось

    away with you! — забирайся геть!, геть звідси!

    3) означає віддаленість у часі: давно
    4) означає зменшення, зникнення, зруйнування

    to pine away, to waste away — чахнути

    to make away with smb., smth. — знищити (убити) когось, зруйнувати щось

    to give away smth. to smb. — подарувати (віддати) щось комусь

    far and away — незрівнянно; безперечно

    out and away — набагато, значно, далеко

    right away, straight away — негайно, відразу

    * * *
    I a
    1) predic відсутній, за відсутності; віддалений, який знаходиться на відстані
    2) cпopт. проведений не на своєму полі ( про гру)
    II adv

    far away — далеко; віддаленість у часі давно

    2) виражає зменшення, зникнення

    to pass away — померти

    to make away with smb — знищити /убити/ кого-небудь

    to make away with smth — зруйнувати що-небудь; передачу в користування іншій особі to give away smth

    to smb — дати /подарувати/ що-небудь кому-небудь

    3) right away відразу ж, негайно

    English-Ukrainian dictionary > away

  • 19 begone

    1. adj
    охоплений
    2. int
    геть!, забирайся геть!
    * * *
    I a II v
    apx. піти геть
    III
    int рідко геть!, забирайся!

    English-Ukrainian dictionary > begone

  • 20 hop

    1. n
    1) стрибок; підскік
    2) підстрибування; підскакування
    3) розм. танці, невеликий танцювальний вечір, вечірка
    4) ав. переліт; нетривалий політ; етап перельоту
    5) бот. хміль
    6) pl висушені шишкй хмелю
    2. v
    1) стрибати, скакати (на одній нозі)
    2) підскакувати, підстрибувати
    3) перестрибувати (через — over)
    4) ускакувати (на поїзд тощо)
    5) кульгати, шкутильгати, шкандибати
    6) танцювати, витанцьовувати
    7) розм. перелетіти (на літаку)
    8) розм. тікати, квапливо забратися геть

    hop it! — забирайся геть!, іди собі!

    9) збирати хміль
    10) приправляти хмелем (пиво тощо)
    * * *
    I n
    1) стрибок; підскік; підскакування
    2) танці, невеликий танцювальний вечір, вечірка; танець
    3) переліт; нетривалий політ; етап перельоту; коротка подорож, прогулянка
    II v
    1) стрибати, скакати на одній нозі ( hop along); підстрибувати, стрибати
    4) кульгати, накульгувати, шкутильгати
    8) (to) прилетіти, приїхати ( на короткий час); заскочити (hop over, hop up)
    9) aмep. (on) вичитувати, шпетити; накинутися
    III n
    1) бoт. хміль; pl висушені шишки, сережки хмелю
    2) cл. наркотик; опіум
    IV v

    English-Ukrainian dictionary > hop

Страницы

См. также в других словарях:

  • геть — 1 прислівник незмінювана словникова одиниця геть 2 вигук незмінювана словникова одиниця геть 3 частка незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • геть-геть — прислівник незмінювана словникова одиниця розм …   Орфографічний словник української мови

  • Геть — I предик. разг. сниж. Произнесение требования немедленно уйти, удалиться как действие. II межд. разг. сниж. Требование немедленно уйти, удалиться, соответствующее по значению сл.: прочь! вон! Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • геть — нареч, кол во синонимов: 2 • вон (30) • прочь (43) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • геть-чисто — прислівник незмінювана словникова одиниця розм …   Орфографічний словник української мови

  • геть — I присл. 1) Куди небудь у невизначеному напрямку, на віддаль. || Від якого небудь місця, за межі чогось. 2) На велику відстань; далеко. 3) у знач. дуже, значно. 4) у знач. скрізь. II виг. 1) Уживається як наказ відійти від кого , чого небудь,… …   Український тлумачний словник

  • геть-чисто — присл., розм. Зовсім, цілком. || у знач. підсил. част …   Український тлумачний словник

  • геть — I виг. (наказ відійти / залишити кого н.); гетьте (стосовно багатьох); гайда (зі сл. звідси , звідсіль наказ залишити якесь місце) II див. цілком I III ▶ див. далеко 1), дуже 1), скрізь 1) …   Словник синонімів української мови

  • геть-то — присл. забагато, досить …   Словник синонімів української мови

  • геть-чисто — присл. у[в]щент, цілком, зовсім …   Словник синонімів української мови

  • геть-то — прислівник незмінювана словникова одиниця розм …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»